Яскравим, сонячним ранком, в близько 9 ранку, до пейнтбольному клубу «Гепард», стали підтягуватися зграйки усміхнених молодих людей. Хтось приїхав на велосипеді, хтось на машині. На автобусній зупинці «Дачна» чергував, велосипедист в жовтій майці з шаленими очима. Його руки постійно нишпорили в пошуках мегафона, але не знаходячи його, він просто під’їжджав до чергової порції виплюнути з автобуса пасажирів і пояснював їм як дійти до пейнтбольного клубу. Не всі туди прагнули спочатку, тому реакція у людей була різна.
Ті, хто все-таки добрався, бадьоро реєструвалися у організаторів, проходили інструктаж і отримували форму. Не обійшлося без затримок. Через запізнення частини команд, перший етап пейтбольного турніру почався із затримкою.Кілька команд були укомплектовані вже в ході першого турнірного кола. До 11-00 практично всі учасники прибули і загальне їх число склало 154 людини, 22 команди. Турнір можна сміливо назвати міжнародним, тому що в одній з команд брали участь 2 француза, хлопець і дівчина. Команда, що характерно, так само називалася – «Французи».Французи гідно билися, вийшли зі своєї групи, але програли в ¼. Окремо варто відзначити не прості долі військових кореспондентів. Ох, і діставалося їм від учасників, але прагнення відобразити бійців з різних ракурсів, знову і знову заганяли їх на ігрові майданчики. У перші, 15 хвилин гри, на одному з полів, хтось потрапив в голову одному з фотографів, хоч він і був в суддівській куртці. І далі не обходилося без втрат, проводжали фотографів як в бій. Гравці, які не щадили нікого! Суддя теж доводилося не солодко. Після кожної гри на їх куртках додавалося свіжих плям. До середини турніру, судді намагалися триматися ближче до огорожі, але це їх не рятувало.
Близько 12 години, достигла зварена на вогнищі гречана каша з тушонкою. Для учасників турніру накрили стіл. Там, де ще кілька хвилин тому, лежали маски, маркери і серветки, виявилися бутерброди з салом, редиска, цибуля і великі миски з паряться гречаною кашею. Кожен бажаючий міг покласти собі скільки завгодно каші в одноразову тарілку і з’їсти її за здоров’я Андрія. Почався бенкет, монастирський квас, щедро наданий командою «Акваріус систем менеджмент», лився рікою. Гравці на майданчиках в цей час команди, які проходили повз столів, жадібно втягували ніздрів повітря, деякі просили не з’їдати все …. Але, каші було наварено вдосталь і вистачало всім.
Якщо, на самому початку турніру, ще можна було спостерігати «дружні гри», то, починаючи з ¼ фіналу, боротьба між командами настільки загострилася, що стала нагадувати справжні битви, команди продумували тактику, детально розглядали команди суперників і билися на майданчику за кожен метр , і часом втрата одного бійця коштувала команді перемоги. Запам’яталася ¼ фіналу – гра команди «Метелик» проти команди «Гюрза», яка по праву після групового етапу вважалася фаворитом. Незважаючи на різний рівень «Метелик» з 2-я панянками в складі, надавала гідний опір хоч і без шансів на перемогу. І глядачам і гравцям ця гра доставила велике задоволення. До півфіналів дійшли 4-е команди, для 3-х з них «Гюрза», «Ciklum», «Злі песики», турніри були дивиною і команда вперше брала участь в подібних змаганнях (cross fire). У фіналі Ciklum вистояв перед натиском атак Гюрза і завоював перше місце. Але, більш видовищною була гра за 3-е місце, де практично в рівній боротьбі перемогла команда «Злі песики».
Турнір тривав до 17 годин і перші 4-е місця розподілилися наступним чином:
1) Ciklum
2) Гюрза
3) Злі песики
4) cross fire
Це був чудовий день, який приніс багато радості та позитивних емоцій в незалежності від того, виграв або програв.Спасибі тобі Андрій! Навіть хворіючи, ти все одно даруєш людям можливість весело і спортивно проводити час!
За підсумками турніру вдалося зібрати 11729 гривень та 100 доларів США. Спасибі всім хто брав участь і допомагав!Окреме спасибі адміністрації та персоналу клубу «Гепард» за допомогу в проведенні турніру!